Возможность в любой момент порадовать себя чем-то вкусненьким уже становится необходимостью для подавляющего числа людей. Выпечка на скорую руку — замечательный способ сделать сюрприз близким и удивить гостей. Будничные заботы не помешают испечь отличное лакомство, затратив при этом не больше 30 минут времени. Устроить чаепитие в кругу семьи, подруг, побаловать детей или любимого мужа помогут рецепты быстрой выпечки.
Готовим яблочный пирог
Вкусный яблочный пирог готовится моментально и очень просто. Отличительная особенность — в рецепте этого пирога нет яиц.
Процесс приготовления
Смешать муку, сахар и манку в равных пропорциях, добавить разрыхлитель. Яблоки натереть на терке, их потребуется в два раза больше, чем муки или любого другого сухого ингредиента. Выстилаем форму для выпекания пекарской бумагой и смазываем ее растительным маслом. Слоями выкладываем в нее пирог, чередуя сухое тесто и яблоки. Верхний яблочный слой присыпаем корицей — это добавит пикантности. Наконец, прямо на яблоки натираем на терке сливочное масло. Ставим форму с пирогом в разогретую до 180° духовку буквально 20-25 минут. Пирог уже готов! Рецепты выпечки на скорую руку обычно не требуют большого числа ингредиентов. Для яблочного пирога достаточно будет использовать по 200 граммов манки, муки, сахара и сливочного масла, 5 граммов разрыхлителя и столько же корицы, 450-500 граммов яблок.
Вкусные пирожные
Выпечка на скорую руку проста, но в то же время открывает новые возможности для фантазии и творчества. Приготовить вкусные пирожные с начинкой из винограда сможет даже неопытная хозяйка.
Ингредиенты
Способ приготовления
Моем виноград, разрезаем виноградины пополам, в творог добавляем сахар по вкусу и перемешиваем. Раскатываем 2 листа теста и выкладываем на первый сладкий творог, а наверх кладем виноград. Сверху укрываем вторым листом теста и аккуратно вырезаем кружочки. Формочкой послужит стаканчик или рюмка небольшого диаметра, из остатков теста получится забавное украшение. Перед выпеканием смазываем пирожные взбитым яйцом. 15-20 минут в духовом шкафу, разогретом до 200°, и быстрая выпечка готова!
Печенье
Любителям овсяного печенья не обязательно покупать его в магазине. Выпечка на скорую руку в этом случае может удивить не только простотой, но и особенным домашним вкусом.
Набор продуктов
Способ приготовления
Мягкое масло взбиваем с сахаром и ванилином, поочередно добавляем яйца и муку с солью и разрыхлителем. В готовую массу засыпаем геркулес и изюм. Тщательно вымешиваем и делаем по возможности одинаковые шарики. Укладываем их на выстланный пекарской бумагой противень. Выпекаем при температуре 180° 15 минут. Готовому печенью нужно дать остыть. Перекладывать его нужно осторожно, чтобы не сломать. Вкусная выпечка на скорую руку доставит удовольствие и поднимет настроение!
НАТО планує "небойові" операцію в Афганістані
БРЮССЕЛЬ, 10 жовтня. Міністри оборони країн НАТО і 22 інших країн-учасниць коаліції в Афганістані визначають загальні напрямки майбутньої місії підтримки афганської армії після виведення бойових підрозділів коаліції в кінці 2014 року.
"Ми зібралися, щоб знову підтвердити наші зобов’язання на користь сильного і стабільного Афганістану", — Сказав генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, слова якого цитують інтернет-ЗМІ.
Міністри також повинні бути проінформовані про призначення нового командувача Міжнародними силами сприяння безпеці в Афганістані (англ .: ISAF) американського генерала морської піхоти Джозефа Данфорд. Він змінить на цій посаді генерала Джона Аллена, який очолював ISAF з 2011 року.
Нагадаємо, раніше Рада безпеки ООН до 13 жовтня 2013 продовжив повноваження Міжнародних сил зі сприяння безпеці в Афганістані (ISAF), що б’ються з талібами під командуванням НАТО з 2001 року.
Члени Радбезу ухвалили резолюцію про продовження одноголосно, повідомив офіційний представник генерального секретаря ООН Мартін Несіркі.
У документі вітаються плани НАТО повністю передати відповідальність за безпеку в країні національним силам до кінця 2014 року, а також готовність сторін до розвитку співробітництва і після цього терміну, зокрема наміри альянсу брати участь у підготовці солдат для афганської армії. У той же час в резолюції висловлюється заклопотаність "згубними наслідками насильницької і терористичної діяльності" руху "Талібан", "Аль-Каїди" і "інших екстремістських і незаконних збройних груп".
Міжнародна коаліція в Афганістані була заснована 20 грудня 2001 відповідно до резолюції Ради безпеки ООН за номером 1386. Нині сили ISAF налічують 113 тис. Військовослужбовців з 50 країн — як членів НАТО, так і партнерів альянсу.
Станом на вересень 2012 року, США володіли найбільшим представництвом в коаліції — більше 74 тис. Військовослужбовців, на другому місці — Великобританія, що надала контингент чисельністю 9,5 тис., Передають інтернет-ЗМІ.
За даними місії ООН зі сприяння Афганістану, з 2001 року там загинули майже 3 тис. Іноземних військових, у тому числі близько 2 тис. Громадян США.
НАТО подякувало Грузію і Україну за Афганістан
ТБІЛІСІ, 2 грудня. Рішення Бухарестського саміту НАТО залишається в силі, і ця організація підтверджує своє бажання побачити в альянсі Грузію і Україну. Про це телекомпанії "Імеді" повідомив в Брюсселі генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен. "Рішення Бухарестського саміту залишаються в силі, і це означає, що Грузія і Україна обов’язково стануть членами НАТО", — Сказав він.
Хоча, зазначив генсек, "для цього вони повинні виконати відповідні умови". Расмуссен також заявив, що НАТО вимагає поважати територіальну цілісність Грузії.
Він також зробив акцент на участі в миротворчих операціях в Афганістані. "Грузія відіграє важливу роль в афганській кампанії НАТО, і за це ми їх дякуємо Грузію і Україну", — Сказав він. За його інформацією, керівництво НАТО зустрінеться в Брюсселі з представниками Грузії та України і обговорить з ними хід реформ в їхніх країнах.
Відзначимо, завтра в Брюсселі відбудеться зустріч міністрів закордонних справ держав — членів НАТО. За даними "Імеді", Крім миротворчої операції Північноатлантичного альянсу в Афганістані "буде розглянуто ситуацію на окупованих територіях Грузії".
НАТО почекає з відкриттям центру енергобезпеки в Литві
ВІЛЬНЮС, 29 квітня. У зв’язку з тим, що міністр енергетики Литви виступив проти проекту постанови, уряд Литви відклало ухвалення рішення про заснування центру енергетичної безпеки, який повинен був стати центром компетенції НАТО. Про це повідомляє "Литовський кур’єр".
Уряд планував заснувати цей центр в приміщеннях Військової академії в Вільнюсі, але міністр енергетики Литви Арвідас Сякмокас заявив, що представлений проект постанови не враховує зауваження очолюваного ним відомства. Тому кабмін вирішив повернутися до цього питання на наступному тижні.
В проекті передбачалося, що МЗС буде реалізовувати права та обов’язки власника центру, а дорадчий орган представлятимуть делеговані працівники міністерств енергетики, оборони і освіти.
Планується, що центр буде займатися питаннями загроз енергетичної безпеки, висувати пропозиції щодо реалізації проектів та вносити вклад в міжнародні ініціативи щодо підвищення енергетичної безпеки.
У проекті постанови також йдеться, що метою центру є отримання статусу центру компетенції НАТО, і що він міг би діяти аналогічно створеному в Естонії центру кібернетичної безпеки.
НАТО поки говорить "немає" Україні
БРЮССЕЛЬ, 1 квітня. Позиція держав НАТО з проблеми вступу України і Грузії за останні місяці не змінилася: стандарти НАТО залишаються колишніми, однак ці держави їм поки не відповідають. Про це заявив офіційний представник НАТО Джеймс Аппатурай, передає ПРАЙМ-ТАСС.
"Рік тому на саміті НАТО в Бухаресті лідери Альянсу зробили політичну заяву, що "з часом" Україна і Грузія будуть прийняті в НАТО", — Нагадав він.
"Згодом на зустрічі міністрів закордонних справ НАТО була проведена оцінка прогресу, досягнутого Україною і Грузією з підготовки до отримання планів дій для членства (ПДЧ) в Альянсі, — додав Аппатурай. — Міністри підтвердили, що надання ПДЧ Києву і Тбілісі передчасно".
Нагадаємо, що раніше генеральний секретар альянсу Яап де Хооп Схеффер повідомив, що нова оцінка готовності України і Грузії до отримання ПДЧ буде дана на міністерській зустрічі Альянсу в кінці поточного року.
Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко завила про те, що вона підтримує ініціативу про розпуск НАТО. "Я давно є прихильником створення нової системи європейської безпеки за участю Росії. Ліквідація НАТО — давно назріле питання. Тепер ми зможемо з чистого аркуша побудувати більш ефективну і не таку дорогу систему безпеки в Європі. Я з великим ентузіазмом ставлюся до пропозиції Франції виділити зекономлені кошти на підтримку економіки України. Це прекрасне рішення багатьох проблем", — Сказала вона.
Раніше лідери західних країн прийняли стратегічне рішення про розпуск НАТО, яке буде оприлюднене на ювілейному саміті НАТО 3-4 квітня. В адміністрації президента Франції Ніколя Саркозі вже заявили, що підтримують ідею розпуску НАТО.
"Ми раді, що США пішли назустріч ініціативам європейців і погодилися на розпуск НАТО. Існування цієї організації скоріше посилювало військово-політичну напруженість у Європі, зменшувало її. Особливо всіх напружувало прагнення до розширення НАТО на Схід і включенню до складу блоку України та Грузії. Тепер, після розпуску НАТО, Європа стане більш безпечною", — Заявив на брифінгу представник адміністрації Саркозі Жак Гоффі.
У свою чергу, канцлер Німеччини Ангела Меркель вважає, що розпуск НАТО дозволить серйозно заощадити на військових витратах і знизить напруженість у відносинах з Росією. "Нам не з ким воювати на європейському континете. Пора створювати простір миру і взаємовигідного співробітництва", — Цитує німецького канцлера радіостанція "DW".
Під час свого робочого візиту до Мюнхен Тимошенко заявила, що європейська система колективної безпеки дає можливість захиститися від зовнішніх загроз країнам, які не стали членами НАТО. Прем’єр повідомила, що хотіла б бачити Україну учасником європейської колективної системи безпеки і оборони.
Тимошенко також зазначила, що це дає можливість приєднатися до системи колективної безпеки і оборони тим країнам, які не є або не стали членами НАТО. "Мені здається, що нове натхнення цієї європейської політики безпеки і оборони, яку я цілком і повністю підтримую, дає шанс для тих країн, які не можуть або не хочуть стати членами НАТО, одержати абсолютно нову ідею об’єднання навколо єдиних цінностей, єдиних принципів політики безпеки і оборони. Безумовно, в першу чергу, це Росія", — Сказала вона.
Як відомо, ідею колективної безпеки європейської спільноти російський президент Дмитро Медведєв уперше висунув на зустрічі Великої вісімки в Японії. Президент Росії кілька разів офіційно пропонував європейським лідерам організувати міжнародні переговори за новою системою безпеки, яка охопила б усі 27 країн ЄС, Росію і США.
Президент України, який виступає за євроатлантичну інтеграцію країни, вважає, що розширення альянсу є вирішальним для європейської безпеки і єдиним способом забезпечити незалежність України.
Нагадаємо, що на 3-4 квітня заплановано проведення саміту НАТО в Страсбурзі (Франція) і Келі (Німеччина).
Україна не братиме участь в ювілейному саміті НАТО. Як пояснив прес-секретар міністерства закордонних справ України Василь Кирилич, "цей захід буде проводитися виключно для країн-членів Альянсу. На саміті країни-члени НАТО розглянуть питання, що стосуються внутрішньої політики і діяльності Альянсу".
2 квітня в Києві (Україна) пройде міжнародна конференція "Саміт НАТО 2009: Що він означатиме для України?". До дискусії, пов’язаної з доцільністю вступу України в НАТО і можливих наслідків такого рішення запрошені лідери громадських думок, експерти, політологи та парламентарії України, Росії, США та Європи.
Як повідомлялося, на Україні почала роботу американська некомерційна організація "Американський інститут в Україні" (American Institute in Ukraine). Офіційно метою її діяльності заявлено вивчення громадської думки, проведення інформаційної та просвітницької діяльності з питань, що стосуються політики США щодо України, а також можливого приєднання України до Північноатлантичного альянсу. У той же час інститут буде розглядати інший варіант системи безпеки, що включає, крім США, Росію, Україну і країни Європи. "Ми, американці, також маємо право задатися питанням, чи підвищить вступ України в НАТО безпеку Сполучених Штатів. Також варто поставити питання, чи не буде найбільш розумним для США не просувати розширення НАТО, а будувати нову архітектуру безпеки, що включає в себе Росію, Україну і решту Європи, а також США", — Вважає директор American Institute in Ukraine Ентоні Салвія.