galyna
28.08.2014
102 
Ловля карпов на фидер — это очень интересное и увлекательное занятие. Данная снасть применяется для ловли практически любой мирной рыбы, но попадаются на неё наиболее крупные особи. Это связано с тем, что место заброса находится на значительном удалении от берега, как раз там, где сосредотачивается наиболее крупная рыба. Например, ловля весеннего карпа на фидер намного более эффективна, чем на удочку. Конечно, можно поймать хороший трофей и на поплавочную удочку, но это случается редко. Если крупную рыбу и удается подсечь, она, как правило, рвет леску или сходит. Поэтому ловля карпов на фидер имеет ряд серьезных преимуществ. Но этот вид лова требует от рыбака некоторого опыта в использовании донных снастей.
Выбор снасти
Ловля карпов на фидер подразумевает то, что рыба будет большой. Поэтому удилище должно быть прочным, чтобы могло выдержать даже очень крупный экземпляр. Длина его зависит от конкретного водоема и условий лова. Если слишком далеких забросов совершать не нужно, а предполагаемый вес трофеев не будет превышать 7 кг, то можно использовать удилище длиной 3-3,5 метра. Если же зона заброса удалена не менее чем на 60 м, нужно использовать более длинную снасть — 3,7-4,5 м. По тесту фидер следует выбирать в зависимости от веса кормушек, используемых для лова. Если они не слишком тяжелые (не более 60 г), то нужно использовать снасть с тестом до 80 г. Однако для дальних забросов, как правило, выбирают кормушки с большей массой. Поэтому и фидер должен иметь тест 60-120 г. Иногда рыболовы пользуются даже более мощными удилищами. Ловля карпа на фидер требует не только прочной снасти, но и качественной безынерционной катушки. Она должна идеально подходить для контроля заброса и вываживания добычи. На ней должно помещаться не менее двухсот метров плетенки. Для карповой рыбалки диаметр плетеного шнура не должен быть слишком большим.
Выбор места и прикармливание
Ловля карпов на фидер начинается с выбора места и его прикармливания. Как правило, на данную снасть рыбу ловят на большом удалении от берега — в омутах и глубоких впадинах. Прикормить нужную зону на таком расстоянии вручную невозможно. Поэтому используют кормушки для прикормки, которые отличаются большой вместительностью. Они забрасываются в зону лова при помощи мощного удилища.
Наживки и приманки
После прикармливания можно приступать к ловле. Наиболее действенной карповой приманкой являются ароматизированные бойлы. Они имеют разные запахи и размеры. Очень часто для ловли карпа применяют персиковые, клубничные, ванильные и другие сладкие запахи. Карп слывет сладкоежкой, поэтому такие ароматы очень привлекают его. Во всем мире рыбаки давно и успешно пользуются этим. Однако с бойлами нужно уметь обращаться, что могут далеко не все. Новичкам знакомство с фидером лучше начать с ловли карпа на перловку, отварной картофель и сладкую кукурузу.
Ловля карпа
Интересным вопросом является то, как правильно ловить карпа на фидер. Здесь имеется несколько нюансов. Нужно постоянно следить за снастью, иначе карп может легко утащить её в воду. Вываживание рыбы фидером — это огромное удовольствие, однако здесь не нужно торопиться и использовать фрикционный тормоз, чтобы погасить резкие рывки трофея. Для вытаскивания рыбы из воды нужно пользоваться подсаком.
Популярное
Новое
Коммент.
Справжній жіночий день відзначають тільки в Японії
ТОКІО, 8 березня. Справжній жіночий день — не день матері або, наприклад, бабусі, а свято шанування всіх жінок, незалежно від віку та стану, зазначають тільки в Японії. Кореспонденти Infox.ru відшукали чи не єдину країну в світі, де дійсно святкують жіночий день, а не відзначають річницю страйку за права жінок.
Присвячений всім жінкам свято існує в Японії — це свято дівчаток, або Хіна мацурі (дослівно «свято ляльок»). Відзначають його 3 березня (в третій день третього місяця за місячним календарем), але готуватися до нього починають заздалегідь, приблизно за два тижні. Хіна мацурі має багатовікову історію. Кожна епоха вносила в це свято свої певні обряди, незмінним протягом століть залишався лише зміст свята: побажання дівчаткам щастя, здоров’я і довголіття.
«Походження Хіна мацурі відноситься до дуже давньому часу, коли в Японії існував обряд очищення душі від зла і нещасть способом перенесення на фігурки паперових ляльок, які символізували дівчинку і хлопчика. Під час обряду дітей обтирали лялькою, щоб вся забрудненість душі разом з негараздами і хворобами перейшла на паперову фігурку. Потім ляльку клали в корзинку, обов’язково разом із квітучою гілочкою персика, і пускали по річці. Лялька відправлялася в мандрівку, несучи з собою все погане. А в тих місцях, де річок не було, ляльку спалювали », — розповідає Наталя Фатєєв, викладач ікебани японської школи« Согецу ».
Пізніше ляльки до свята стали робити з глини. Їх дарували дівчаткам в якості оберегів. Ляльок вже не викидали, а зберігали вдома, розміщуючи де-небудь на полиці. Вважалося, що така глиняна лялечка повинна захистити дівчаток від усіх негараздів і хвороб.
Свято ляльок придбав статус національного свята з другої чверті 18? Го століття і популярним став при Есімуне — восьмому сегуне з династії Токугава (1677? 1751), який мав багато дочок. У той час стали влаштовувати виставки багато одягнених ляльок, що зображали жителів імператорського палацу, серед цих мініатюрних ляльок були і побутові предмети. Спочатку свято відзначалося при дворі і серед військового стану, а потім поширився і серед усього народу. Гра з мініатюрними предметами мала особливий сенс — можна назвати її репетицією реальному житті, заміжжя, виховання дітей.
У період Мейдзі свято дівчаток перетворився на красиву церемонію або своєрідний фестиваль. Саме тоді ця традиція поширилася по всій країні. Ляльки, одягнені в костюми імператорського палацу епохи Хейан (794? 1185), виставлялися на сходи з декількох (трьох, п’яти або семи) ступенів.
«Все виглядало як у справжньому тронному залі імператорського палацу: на верхньому ярусі знаходилися найкрасивіші і дорогі ляльки, що зображують імператора і імператрицю, — дайрісама (букв.« Пан заступник ») на тлі золотий ширми, по обидва боки якої ставилися паперові ліхтарі — бон бурі, а перед дайрісама знаходилося тістечко з рису у вигляді ромба — хісімоті. Гра була пов’язана з магією шлюбу: ляльки зображували нареченого і наречену. На другому ярусі стояли придворні дами, на третьому — придворні музиканти. На наступних щаблях могли стояти слуги і стражники. Ще нижче розташовувалися лаковані комодики, музичні інструменти й інша домашня начиння », — каже Наталя Фатєєва.
Традиція святкування Хіна мацурі пов’язана не тільки з виставкою ляльок. У свята є і інша назва — Момо але секко, що в перекладі означає «свято персика».
В Японії є багато рослин, які пов’язані зі специфічними сезонними святами, і персик — одне з них. Свято цвітіння персика відзначався здебільшого в селянських сім’ях. Адже в цей час селяни ще вільні від польових робіт, тому можуть спокійно порадіти першим теплим дням і помилуватися квітами персика. У стародавні часи люди вважали, що дерева персика володіють духовними якостями, і ставили гілки персика будинку, щоб уникнути неприємностей. Тому квіткові композиції з гілками персика — обов’язковий атрибут свята дівчаток.
«Загалом-то, в самому святі Хіна мацурі все дуже символічно. Кожен його атрибут — і виставка ляльок, і ікебана з гілками персика — все символічно, все має духовне значення. Це виховує в дівчатках особливий смак, особливі жіночі якості, необхідні для того, щоб вдало вийти заміж, стати хорошими дружинами і матерями, а значить, бути щасливими », — каже Наталя Фатєєва.
Нагадаємо, свято 8 Березня як день боротьби за права жінок. 8 березня 1857 в Нью-Йорку зібралися на маніфестацію робітниці швейних і взуттєвих фабрик. Вони вимагали 10-годинний робочий день, світлі і сухі робочі приміщення, рівну з чоловіками заробітну плату. Працювали в той час жінки по 16 годин на добу, отримуючи за свою працю копійки. Чоловікам після рішучих виступів вдалося добитися введення 10 годинного робочого дня. На багатьох підприємствах в США виникли профспілкові організації. І ось після 8 березня 1857 утворився ще один — вперше його членами стали жінки. В цей день у багатьох містах Нью-Йорка сотні жінок вийшли на демонстрацію, вимагаючи надання їм виборчого права.
У 1910 році на Міжнародній конференції жінок соціалістів в Копенгагені Клара Цеткін виступила з пропозицією про святкування Міжнародного жіночого дня 8 березня, яке прозвучало, як заклик до всіх жінок світу включитися в боротьбу за рівноправ’я. Відгукуючись на цей заклик, жінки багатьох країн включаються в боротьбу проти убогості, за право на працю, повагу до своєї гідності, за мир. У 1911 році це свято вперше відзначалося 19 березня в Австрії, Данії, Німеччині і Швейцарії. Тоді більше мільйона чоловіків і жінок взяли участь в маніфестаціях. Крім права обирати і займати керівні посади, жінки домагалися рівних виробничих прав з чоловіками.
А потім його відзначили 12 травня 1912. У Росії вперше Міжнародний жіночий день відзначався в 1913 році в Петербурзі. У проханні на ім’я градоначальника було заявлено про організацію "… Наукового ранку з жіночого питання". Влада дала дозвіл і 2 березня 1913 року в приміщенні Калашниковської хлібної біржі на Полтавській вулиці зібралось півтори тисячі людей. Порядок денний наукових читань включав питання: право голосу для жінок; державне забезпечення материнства; про дорожнечу життя. Наступного року в багатьох країнах Європи 8 березня або приблизно в цей день жінки організували марші на знак протесту проти війни.
У 1917 році жінки Росії вийшли на вулиці в останню неділю лютого з лозунгами "Хліба і миру". Через 4 дні імператор Микола II зрікся престолу, тимчасовий уряд гарантував жінкам виборче право. Цей історичний день випав на 23 лютого за юліанським календарем, який в той час використовувався в Росії, і на 8 березня за григоріанським календарем.
Міжнародний жіночий день 8 березня з перших років Радянської влади став державним святом. З 1965 року цей день став не робочим. Існував і його святковий ритуал. В цей день на урочистих заходах держава звітувала перед суспільством про реалізацію державної політики щодо жінок. Поступово Міжнародний жіночий день в країні втрачав своє політичне забарвлення.
Після розпаду Радянського Союзу день 8 березня залишився в переліку державних свят Російської Федерації. Відзначається Міжнародний жіночий день і в країнах СНД: в Азербайджані, Грузії, Казахстані, Киргизії, Молдавії, Таджикистані, Туркменії, України, Білорусії як Міжнародний жіночий день; в Узбекистані як День матері; у Вірменії його відзначають 7 квітня як День материнства і краси.
Справжній чоловік Янукович подарує дружині на 8 березня тарілку з Європи
КИЇВ, 7 березня. Лідер Партії регіонів Віктор Янукович розповів про подарунки на 8 березня для своєї дружини і для жінок-колег по партії. Як передає кореспондент "Росбалта", Про це він розповів в кулуарах Верховної Ради.
Янукович зізнався, що жінки-колегам по партії на 23 лютого подарували чашки.
"Жінки — справжнім чоловікам, — додав Янукович. — А ми подарували їм святкові фужери. Теж з любов’ю".
Дружині ж на 8 березня Янукович приготував як подарунок "красиву тарілку з глазур’ю". "Вона збирає тарілки. І я був в Брюсселі, і там мені дуже сподобалася тарілка, вона така, з глазур’ю", — Пояснив лідер ПР.
Справжніх трудоголіків всього 16%
МОСКВА, 2 квітня. Дві третини (66%) росіян що в тій чи іншій мірі вважають себе трудоголіками. Про це за підсумками опитування повідомили соціологи порталу SuperJob.ru.
При цьому 16% з які визнали себе трудоголіками — це справжні фанати своєї справи ("Моє життя — це робота"; "Працюю по 14 годин на добу щодня"), Решта 50% віддали перевагу варіант "скоріше так". "Якщо робота по-справжньому захоплює, то час летить непомітно, як під час спілкування з коханою людиною", — Міркують вони.
Соціологи відзначили, що серед тих, для кого робота представляє головний інтерес в житті, більше жінок, ніж чоловіків (17% проти 15%). Армія російських трудоголіків в чому складається з людей старше 50 років (19%), а їх щомісячний дохід, як правило, становить 35-45 тисяч рублів (22%).
Не вважають себе фанатично відданими роботі 34% росіян (кожен десятий з них однозначно не відносить себе до трудоголікам, а 24% скоріше не бачать себе в цій ролі). На їх думку, робота є засобом заробляння грошей, способом самореалізації, але віддавати їй себе без залишку не слід: "Не можна все життя присвячувати роботі — це не цінується"; "Я працюю, щоб жити, а не живу, щоб працювати".
Здавалося б, трудоголізм на руку роботодавцям, адже такі співробітники ставлять на перше місце справу і компанію, а не особисті інтереси, однак, як показало опитування представників компаній, половина з них (50%) зовсім не вважає, що співробітники повинні бути трудоголіками. "Це хвороба"; "Все, що з приставкою "-голік", Це крайність, фанатизм. А це погано в будь-якій справі"; "Працювати, як і відпочивати, потрібно в міру"; "Від роботи коні дохнуть!" — Вважають вони.
Іншої думки дотримуються 37% представників компаній. За їх словами, прагнення до праці — це нормально для цілеспрямованої людини: "Якщо працівник хоче чогось досягти, то він повинен бути трудоголіком"; "Обов’язково, або успіхів не буде".
Вагалися з відповіддю 13% роботодавців. Частина з них сумнівається в адекватності таких співробітників ("Трудоголізм — це патологія, яка призводить до деформації особистості"), Інші ж вважають, що все залежить "від зарплати співробітника, його характеру та ставлення до справи", "від виду бізнесу, цінностей, цілей і стратегії компанії".
Настрої німецького бізнесу відчутно погіршилися
МОСКВА, 17 травня. Настрої німецьких бізнесменів відчутно погіршилися в поточному місяці. Індекс ділових очікувань в Німеччині знизився в травні до 3,1 пункту, повідомляє РБК з посиланням на доповідь Центру економічних досліджень (ZEW).
Місяцем раніше значення індексу ZEW було зафіксовано на позначці 7,6 пункту. При цьому аналітики в середньому прогнозували, що даний індикатор знизиться в травні до 4,5 пункту.
Індекс поточних економічних умов в Німеччині в травні склав 91,5 пункту проти 87,1 пункту місяцем раніше при прогнозі в 87,5 пункту.
При цьому в доповіді наголошується, що настрої німецького бізнесу погіршилися, навіть незважаючи на звіт статбюро про зростання економіки Німеччини за підсумками I кварталу відразу на 1,5%. Експерти очікували зростання німецького ВВП на 0,9%.